Поза збірками

Яхта в калюжі

Дитя загралося хмаринками в калюжі.
Дитя складало казку мрійливо-чудну:
То по пустелі он бредуть верблюди дужі,
То яхта парусом черпає далину.

А онде там — ягнята бавляться грайливі.
А там — хмаринка-лев з засади вигляда…
В простій калюжі, леле, стільки чудо-дива!
І не біда, що тут багно й брудна вода.

І раптом — чобіт чийсь як підлий стус у спину
Розбив дзеркальний світ, де мріялись казки…
Розбилась яхта в друзки, лев в болоті згинув,
А гордий караван засипали піски.

Розгублене дитя дивилося в калюжу,
Де бігало ягня хмаринкою з небес.
Які ж дорослі ті зневажливо-байдужі!
І як вони не бачать таких простих чудес?!

Дитячих мрій політ дорослим — зависокий.
Там, де казки живуть — лиш бачать шкарваші.
…Як часто можна вмить, одним лиш тільки кроком
Розбити чистий світ дитячої душі.

Назад

 

   "  "