Поза збірками

Нове серце

«Радійте, хворий, — лікар посміхнувся, —
Вже скоро серце нове буде в вас!
Для Вас, нарешті, донор віднайшовся,
Настав і Ваш щасливий час!»

І лікарі схилились біля столу,
І нове серце груди прийняли…
І ось — удар: маленький, перший, кволий,
Але удар. Вони перемогли!

І билось серце, кров текла по жилах,
Несла життя і втілення надій.
Вливалась в тіло свіжо-тепла сила,
В передчутті омріяних подій.

І дякував воскреслий безупинно
За новий день, за сонце, за життя
Отій чужій, і — рідній вже людині
Чиє прийняв серцебиття.

Так Божий Син приніс Себе у жертву,
Гаряче серце вирвавши з грудей.
Моє ж Він серце, грішне, грубе, мертве
Відкинув геть — подалі від очей.

Я новим став, життя вже іншим стало,
Мій новий дух весною мов цвіте.
І б'ється в грудях рівно й досконало
Христове серце, — любляче й святе.

Несе по тілу свіжу силу неба,
Несе життя без болю, без кінця.
Чого ж мені, щасливому, ще треба:
Я маю серце Вічного Творця?!