Лариса РОКУНЬ

* * *
Життя — це водоспад бурхливий
Й досвітня тиша, й шепіт верб сумних.
Життя — це літня довгождана злива
І жовтий лист, що падає до ніг.

Життя — це золотавий колос
Надій і устремлінь, виснажливих зусиль.
А ще життя — любові ніжний голос,
Й дорога, що лягла в чимало миль.

Життя — це мить, це спалах в надвечір’ї
Одної ще яскравої зорі,
Горіння в вірі й тління у невір’ ї,
Падіння й злет, а підсумок — вгорі.