Світлана ПИЗА

Благовісти

Благовісти, моє життя,
У тихім смерку вечоровім:
Гряде всевишній час любові.
Тож другу й недругу прости.
Благовісти.

Благовісти: настала креш.
Скресає лід і ми скресаєм.
Вже завтра світ пребуде раєм.
Вже нині царство доброти.
Благовісти.

Благовісти, що є ще сенс
У тихім смерку вечоровім.
І другу, й недругу прости.
Благовісти.