Віра КУШНІР

Вірші Віри Кушнір на російській мові

Покличте матір
Камені
"Є вузли, яких не розв’язати"



Покличте матір

Вона в автомобільній катастрофі
Розбилася, а їй ще жить та жить.
Тепер в лікарні. Загострився профіль
І в погляді життя ледь мерехтить.

В халатах білих, як завжди, байдуже
Шепочуться ледь чутно лікарі:
«Така побита дівчина ця, дуже.
І, мабуть, не дотягне до зорі».

Вона почула. Смерть – велике лихо.
І попросила матір привести.
Біля порогу стала мати тихо,
Немов боялась ближче підійти.

«Стань ближче, мамо. Бачиш, я вмираю.
Мене ти вчила співу, танцювать…
І я на піаніно добре граю,
Але тепер потрібно помирать.

Боюся я, бо Бога я не знаю.
Скажи мені, як в вічність увійти?
Ти вчила жити, я ж тепер вмираю,
Та не навчила помирати ти!»

Ми славим матерів щиріше якомога,
Їм хочемо пошану всю віддать…
Лиш мати, яка носить в серці Бога,
Дітей навчить і жить, і помирать.
(Переклад з російської Василя Мартинюка

Камені

«Погляньте на скелю, з якої ви витесані...»
(Іс. 51:1, Єз. 11:9)
Камені. Камені. Будинки із каменю.
Вулиці з каменю, сходи з каменю,
Серця із каменю...
«І візьму із плоті їх серце кам’яне,
І дам їм серце плотяне...»
Коли, Господи?
На полях камені, на долівках камені,
Стіни з каменю, могили з каменю,
Майданчики із каменю, балкони із каменю.
В установах за дверима, куди ведуть
Камінні сходи,
Урядовці з пейсами, в ярмолках,
Чорних капелюхах, чорних пальтах, чорних краватках.
Серця із каменю...
«І візьму із плоті їх серце кам’яне,
І дам їм серце плотяне...»
Коли, Господи?
Східці з каменю — вгору, вниз, з гори, на гору.
Між будинками вузькі проходи з кам’яних східців.
Крамнички торгівців, мов камінні печери на схилах гір.
Загони для овець — купи каміння.
Межи між полями — ряди каміння,
Камені, камені, камені, камені...
В святому місті стіна із величезних каменів.
Люди біля стіни, з внутрішнього боку її,
Цілують стіну, цілують камінь, плачуть біля каменя.
Камінна стіна між ними і їхнім Єшуа Хамашіах,
Їхнім Спасителем і Викупителем.
Серця з каменю...
"І візьму із плоті їх серце кам’яне,
І дам їм серце плотяне..."
Коли вже, Господи?
(Переклад з російської Василя Мартинюка)

* * *
Є вузли, яких не розв’язати,
Є шляхи такі, що не пройти.
Таємниці є — не розказати,
І пісні, яких не чув ще ти.

Горе є, приховане є лихо.
Радість є, що в серці бережуть,
Сльози є, які ковтають тихо,
І думки, що спати не дають.

Є і почуття, від серця гнані,
Є слова, що не були в устах.
Речі є омріяні, бажані,
Люди є, які наводять страх.

Та Христос вузли мої розв’яже,
Допоможе на шляху мені,
Тайни всі Йому душа розкаже
Й проспіває геть усі пісні.

Горе все Йому вона відкриє,
Радість всю вона розділить з Ним.
Він один утішить й зрозуміє,
Бо Ісус став Господом моїм.
(Переклад з російської Василя Мартинюка)

Вірші Віри Кушнір на російській мові

Книги, переклади, інтерв'ю Віри Кушнір

Інтерв'ю Віри Кушнір Андреасу Патцу

Книга "Жизнь лишь одна", Вера Кушнир (рус.)