Олександр АЗОВСЬКИЙ

Самотність

Страшно жити самим без Христа.
Що без Нього самотні варті?
Суєта. Темнота. Пустота.
Не втішають безбожні жарти.

Важко так без Христа одному.
Без Христа — як у клітці пташка.
Ворог робить з життя тюрму —
І сумує душа-бідолашка.

Конструюючи в мріях своїх
Із невір’я замки надхмарні,
Відчуваєш, що це все гріх,
Що без Нього зусилля марні.

Дуже тяжко вмирать без Христа,
Як минуло життя безшабашно.
Пекло. Демони. Темнота.
Помирати без Господа страшно!

Можна мати великі карби
І в житті влаштуватися добре,
Та у вічність без Бога йти —
Катастрофа, велике горе!

І на Божий останній суд
Гірше всього прийти одиноким.
Там і гори — о ні! — не спасуть,
Там невір’я вилізе боком.

Все в Христових руках лежить.
Поза Ним — і оманно, й фальшиво.
Можна якось без Нього жить,
Та спастись без Христа неможливо.
Переклад з російської Василя Мартинюка