Подяка Богові

Щоб жили з любов’ю, Сергій Рачинець
Хліб, Сергій Рачинець
Дощик, Сергій Рачинець
Подяка, Сергій Рачинець




Щоб жили з любов’ю

Вперше я почув одну історію.
Розказав мені її дідусь…
Як щодня, бува, нерідко стомлений
По землі колись ходив Ісус.

Він ходив, проймавсь людськими болями,
Говорив про вічне і святе,
Щоб жили, як діти, в мирі з Богом ми
І Йому молилися за те.

А вони, невдячні, нерозкаяні,
За гріхи щоденні у житті,
Мабуть, таки мали душу Каїна —
Розп’яли Ісуса на хресті.

Тільки Він живий у Царстві Божому,
Бо любов — розп’ясти не дано.
Дивиться у душу знову кожному,
Засіває доброти зерно.

О, як вдячний за таку історію,
Що почув із дідусевих уст…
Я її тепер для всіх повторюю,
Щоб жили з любов’ю, як Ісус.
Сергій Рачинець



Хліб

Хліб — як сонце на столі, —
Посвітлішало в оселі.
В мами — втома на чолі.
В мами — посмішка весела.
І подумалось мені:
Як про це не говорити?
Хліб — то праця день при дні
І Всевишньому молитва.
Сергій Рачинець



Дощик

Падав дощик з неба
Літній, молодий,
Піднімались стебла,
Спраглі без води.

Я під дощик радо
Став, як на посту,
І подумав: справді,
Може, й підросту.

А як ні, то з часом
Виросту я сам,
Для життя, для Спаса
Серце я віддам.

Він — Творець премудрий,
Світ створив, мене…
Дощ іде — і буде
В нім життя земне.
Сергій Рачинець



Подяка

Складу подяку я Христу
В молитві — щиру і просту,
За дар любові і життя,
За те, що став Його дитям,
Збагнув дорогу в небеса,
Де справжня вічність і краса.
За маму з татом помолюсь.
Я знаю: чує нас Ісус.
Сергій Рачинець