Сторінка оновлена
3.01.2009
У рубриці "Публіцистика"
додано:
Мистецтво вміти жити.

У рубриці
"Християнство в поезії "
додані вірші
Касянчик Світлани
Ваші побажання та ваші поезії надсилайте на адресу
poet(a)online.ua
|

| |
Головна
Вітаємо
тебе, читачу,
на сторінках сайту,
присвяченого
українській
християнській поезії
Чому саме українській? Бо... Читати далі >> |

 |
Не питай, по кому б’є дзвін.
Він б’є по тобі…
Ернест Хемінгуей |
|
Винахідник боязко, майже навшпиньки йшов довгим коридором,
короткозоро вдивляючись у написи на дверях. Нарешті він знайшов
потрібну йому табличку і зупинився перед дверима. Нерішуче
потупцювався, і глибоко вдихнувши, як перед стрибком у холодну воду,
взявся за ручку.
Господар кабінету, за спиною якого до самої стелі
Гімалаями виструнчилися полиці з папками, запитливо глянув на прочинені
двері, з-за яких висунулася лисувата голова з окулярами на носі.
— Тут реєструють винаходи? — нерішуче запитала голова,
після чого у двері просунувся тулуб, а нарешті і цілий власник голови.
Читати далі>> |
Зажурились думи. Журавлями
Закружляли в високості мрії.
Ще, здається, осінь за горами,
Ще весна надією тепліє.
А душа журливо щось курличе.
Чужина — хоча й гніздечко звите...
А душі наснилась знову вічність —
Давня мрія, сонцем оповита.
Читати вирші Ольги Міцевської >>
|
|
Мовчить Голгофа і мовчить каміння,
Кат діловито піднімає хрест.
Ніхто із них руки його не спинить.
Ніхто іржавий цвях не відбере.
Читати вірші Ольги Чорномаз >> |
Замечено, что многие молодые поэты невольно, порой бессознательно интересуются - как бы написать стих похуже? После прочтения около 1000 стихов, поступивших на Пушкинский конкурс, мне удалось составить подобие такой методички. После участия в сетевых конкурсах Интернета в качестве номинатора я еще внес некоторые дополнения.
Читати "Вредные советы поетам, как писать стихи" >>
|
 |
Хто любить очi чорнi,
Хто голубi, як небо чисте.
А хто великi, сiрi,
Хто просто променистi...
Менi ж нема рiзницi:
Блакитнi а чи карi...
Великi чи малi...
Лиш не люблю, як очi злi.
Читати збірку "Чекання">> |
|
«Це якийсь неправильний закон. Не потрібний нам такий закон. І звідки він взявся? » — «Був. З самого початку природи». Тут у дискусію вмішується папуга. Він авторитетно заявляє: «Ні, спочатку його не було. А потім його відкрив один мудрий чоловік. Одного разу цьому розумнику впало на голову яблуко — і він відразу і відкрив цей закон». І тут у Мавпи з’являється геніальна думка: «Відкрив? А чи не можна його якось закрити? Якщо воно відкривається, то і повинне закриватися!»
Читати "Велике закриття">> |
|
|